Розділ 1.13

Геометрія Всесвіту. Механічний принцип відносності.

 Відео -    https://www.youtube.com/watch?v=Z9i11_NhPzc&t=6s

   Наш звичний Всесвіт у якому ми живемо це є матерія з Ефіру Всесвіту у русі, ніщо у Всесвіті не стоїть на місці, усе рухається по своїх орбітах. Галактики і їх зорі та планети це цілий світ матеріальних об’єктів котрий ми можемо бачити на небі у ночі. Також наш мікро Всесвіт від тороїда Електрон – атома до матерії яку бачить наше око також усе є у русі. Жодна матерія Всесвіту не стоїть на місці усе постійно рухається. Тому потрібно мати таку Геометрію яка дозволить створити «живу» модель Всесвіту, модель  геометрії руху,  від тороїда Електрон - атома до Галактики Всесвіту.   Звична нам Трьох Векторна  X;Y;Z Геометрія дозволяє оперувати з нерухомими  об’єктами та призводить до проблем в обчислені розмірів самих об’єктів через присутність від’ємних векторів –X;-Y;-Z. Також коли об’єкт має крайні точки  у  площині «+» та «-» то важко вирахувати його розміри, відстань. Тай ніде у Всесвіті не існує від’ємних величин у природі, тобто «-1» це є гіпотетичне, придумане число яке ніде не існує у Всесвіті.

   Насправді ми живемо не у 3-х вимірному світі, а у двох вимірному. У нас зараз існує тільки дві площини, ГОРИЗОНТАЛЬНА та ВЕРТИКАЛЬНА. Тому увесь наш Всесвіт має двовимірну систему  координат, це тільки у Векторні Геометрії з’являється вектор ширини Z, насправді на горизонтальній площині можна виміряти будь яку ширину матерії Всесвіту.

Мал. 1  Вертикальна та горизонтальна площина.

   Геометрія Всесвіту дозволяє створити модель Всесвіту у русі, також з’являється можливість для позначення точки перебування матерії Всесвіту у часі.  Геометрія Всесвіту дозволяє швидко орієнтуватися де знаходиться  матеріальний об’єкт, також просто вирахувати як розмір матеріального об’єкту так і відстані на котрі він перемістився.

   Для простоти розуміння у Геометрії Всесвіту вводиться звичне сприйняття самої людини  Всесвіту, тобто щось є СПЕРЕДУ, ЗЗАДУ нас, існує ПРАВА та ЛІВА сторона та є ще НИЗ та ВЕРХ. Геометрія Всесвіту це є світосприйняття самої людини усього що є у природі кругом нас.     

Мал. 2  Напрямки, координати.

   Визначившись з шістьома напрямками, координатами «С»- Спереду, «З»- Ззаду, «Л»- Ліво, «П»- Право, «Н»- Низ та «В»- Верх приходимо до розуміння, що будь яка точка координат Всесвіту може мати не більше 3 записів її координати.  Так як і коли людина є «центр» Всесвіту так і у Всесвіті можливо вибирати нульову точку і це може бути як центр Галактики її «чорна діра», чи будь яке інше місце у Всесвіті, від якого і будуть проводитись усі визначення та розрахунки  матеріальної точки з прив’язкою до часу.

   Також в залежності від розмірів у Геометрії Всесвіту вибирається розмітка напряму, координат, від  частин міліметру до «світлових років».

Мал. 3   Розмітка напрямку, координат.                                                                                                    

   Для прикладу знайдемо точку з координатами С2;П2;Н2 при сантиметровій розмітці напряму, координати. З запису С2;П2;Н2 зразу стає зрозуміло, що точка знаходиться Спереду, з Права та Низу. Тому і легко з проектувати точку матерії на координатах Геометрії Всесвіту.

Мал. 4  Визначення точки С2;П2;Н2.

   При координатах С2;П0;Н2 матеріальний об’єкт знаходиться  тільки на Вертикальній площині тому насправді є тільки точки матерії 2 координат, а при координаті С2;П0;Н0 матеріальний об’єкт має одну точку координат. Тому можливо і не використовувати при записі координати з нульовими значеннями, а записувати як С2;Н2 та С2. Загалом у Геометрії Всесвіту є 8 секторів з 3-ма координатами, що дозволяє легко визначити місце знаходження матеріальної точки Всесвіту. Сектор 1 – С;Л;В і так далі по часовій стрілці і 5 – С;Л;Н і так само.

Мал. 5 Вибір 0 точки для С2;П2;Н2.                                                                                                      

   Так як усе у Всесвіті рухається то потрібно фіксувати і час коли матеріальна точка Всесвіту  там перебуває, градація часу залежить від конкретних вимірів. Тому до координат точки матерії С2;П2;Н2 додається час коли вона там перебувала.  Також як розміри у Всесвіті є не спів ставні, як то розмір самої людини та Сонця, так і Сонця та Галактики, то у Геометрії Всесвіту з’являється можливість корелювати усі ці розміри. Тобто можливо для матеріальної точки Всесвіту з координатами  С2;П2;Н2 вибрати свою метричну сітку, як то для планети Земля у кілометрах і у цих розмірах  можливо відтворити планету Земля на Геометрії Всесвіту, а координати  С2;П2;Н2 будуть знаходяться у її 0 координат. Так само можливо і для координат матеріальної точки С2;П2;Н2 дійти до розмірів тороїдів Електрон - Атома.

Мал. 6 Земля як можлива 0 точка координат для С2;П2;Н2.

   Геометрія Всесвіту дозволяє описати увесь Всесвіт у його русі та часі, це є корисне для розуміння  будови Всесвіту тому як усі Галактики мають власний напрямок та швидкість польоту у Всесвіті і це підтверджує, що вони усі не летять з єдиного центру Всесвіту як стверджує Класична Академічна Наука після міфічного нею ж видуманого Великого вибуху та ще й  вибуху з нічого…

   Головним у Геометрії Всесвіту є відсутність від’ємних чисел у координатах і підрахунках та можливість фіксувати час перебування матеріальної точки Всесвіту, запис часу потрібен для спостереженням за матерією рухомих  об’єктів Всесвіту, також з’являється можливість проектувати майбутні місця розташування матеріальних об’єктів Всесвіту .

Розділ 1.14

Закон Всесвітнього «тяготіння». Матерія

Не існує у Всесвіті ніякого тяготіння. 

Вага   матерії не є її масою матерії, так як вага це є прояв різниці тиску Ефіру Всесвіту та  матерію. Маса  матерії це кількість Електрон - атомів  котрі знаходяться у взаємодії один з одним. Земля має нульову вагу, так як летить у Всесвіті навколо Сонця, котре те ж має нульову вагу тому,  що теж летить у Всесвіті навколо центру Галактити  так званої  її «чорної дірки».   Разом з тим Земля має масу котра складається з усіх Електрон – атомів матерії  з котрих вона і 3складається. Також Сонце має матерію, плазму з Ефіру, також Центр Галактики так звана чорна «дірка» теж має масу, в центрі Галактики зароджується матерія Всесвіту з вітру Ефіру Всесвіту, котрий при взаємодії двох його потоків структурізується у  вихрі тороїду Електрон - атому матерії. Ніщо у Всесвіті не з’являється ні звідки  і не пропадає в нікуди. В кінці життя тороїд матерії Електрон – атому коли закінчується кінетична сила його руху Ефіру тороїд матерії розпадається на частки Ефіру, частково зруйнований Електрон – атом створює ефект радіоактивного розпаду, радіації.  У Всесвіті руйнування матерії Електрон - атому можливо побачити у Туманностях Всесвіту. Також подібне  спостерігається і при спалені матерії будь якої матерії зокрема нафти, вугілля, дерева  теж утворюється дим, котрий з часом просто зникає, розпадається на Ефір Всесвіту. 

Матерія може мати чотири форми існування. Перша газ, друга рідина, третя тверда матерія та четверта плазма матерії. Газ,  фізична будова матерії коли її окремі Електрон - атоми не мають постійного зв’язку завдяки великій кількості Ефіру у їх Електрон - атомі , що зумовлює його великі розміри і проміжках між Електрон - атомами   знаходиться вільний Ефір.  Рідина, будова матерії коли зв’язки між Електрон - атомами  відбуваються з обмеженим вмістом вільного Ефіру, Ефір заповнює пустоти між тороїдами матерії  та розмір тороїда Електрон - атома  рідини менший чим у  газі.  Тверда матерія, матерія з Електрон - атомів котра починає об’єднуватись у кристали з постійною взаємодією між Електрон - атомами. Вільний Ефір практично не може попасти між її тороїди матерії. Завдяки чому створюється тиск Ефіру Всесвіту на матерію це є додатковим   утримувачем твердої матерії разом. Плазма, стан матерії котрий зумовлений великою кількість стороннього Ефіру принесеного в тороїді твердої матерії котрий спроможній створити нову форму матерії. Приклад газоелектрозварювання та зварювання за рахунок тертя. В місці зварення утворюється нова відмінна матерія від зварюваних.

Будь яка матерія Всесвіту    може набувати усіх чотирьох форм існування як в одну сторону так і іншу та коли витратиться уся енергія руху в тороїдах Електрон - атомів  і не буде тиску Ефіру Всесвіту на самтороїд  матерія то він розпадеться, спочатку на дим, туман Всесвіту, а потім на вільний Ефір.

Допоки не знаю чим зумовлене стійка будова тороїдів  Електрон - атомів , можливо кількість  Ефіру в тороїді має якісь розміри, кількість Ефіру котра утримується разом. Також потрібно детально вивчити руди металів, як то недивно та основні метали на Землі виплавляються з мінералів, руди, самородків металів дуже мало. Виплавка металів із мінералів, руди потребує додавання у  неї вільного Ефіру, завдяки вогню або електрики. Окисли металів уже неможливо перетворити у самі метали за допомогою вільного  Ефіру. 

Кислоти це є рідкий Ефір котрий вступає в реакцію з усією матерією і руйную її.

 Зміст    https://antis.at.ua/publ/lekciji_efir_vsesvitu_zmist_1_list/1-1-0-24