Розділ 1.1

 Механіка.

Рух матерії  є найперше, що можна спостерігати у природі Всесвіту.  Рух матеріє є переміщення  у просторі  одного  матеріального  предмету відносно іншого . Взаємодія двох і більше матеріальних об’єктів (надалі тіл) є механіка тіл, тобто їх взаємодія один на одного. У природі Всесвіту усе влаштовано за єдиними законами  фізики Всесвіту, а саме - взаємодія тиску одно тіла на інше. Не зважаючи на розміри тіл, ці закони фізики є єдиними від найменшої частки матерії від Електрон - атому до  Квазарів Всесвіту.  Різниця тисків тіл одне на одного  відбувається завжди однаково,  ніщо у Всесвіті  фізики не з’являться нізвідки і не пропадає в нікуди. Найменшим   матеріальним тілом є тороїд  Електрон - атома з Ефіру Всесвіту,  уся  матерія у Всесвіті  тримається разом у вигляді шару, сфери, крапельки .  У Всесвіті завжди відбувається трансформація, перетворення одної матерії в іншу.

Зароджується  матерія від двох  Ефірних вітрів Всесвіту у їх місці дотику, у так званій Чорній дірі і там народжується Електрон - атом. Через певний  проміжок часу коли витратить Електрон - атом усю  отриману енергію, механіку, рух від вітру Ефіру в його тороїді тоді він  розпадається знову на частки Ефіру. Розпад Електрон - атом це і  є радіація Ефіру, коли матерія набуває нестійкої форми існування, з якої постійно вилітають частки Ефіру, матерія руйнується.  Тороїд матерії існує за рахунок тиску на нього Ефіру Всесвіту, тому як у середині тороїду Електрон – атома тиск буде нижчим за зовнішній, саме це й тиск і тримає Ефір у тороїді Електрон – атому матерії.  

Спостерігати розпад матерії з Електрон - атому можна від вогню  та  диму при терті двох тіл, до гігантської  туманностей  Всесвіту, від  розпаду  матерії  від галактик та зірок.

Матерія, тіло в механіці це взаємодії тисків від їх руху   оди на одного, може мати  багато форм передачі їх енергії, руху , тиску. Від передачі напрямку руху, а саме взаємодія двох твердих тіл, як то метал на метал, і до руйнування тіл  твердих  і напівтвердих, як то  метал на дерево. Тертя твердих тіл об гази та воду теж призводить до руйнування тороїдів матерії з виділенням тепла. Так само і при терті газів і рідин відбувається руйнування їх  матерії Електрон - атомів .

Також важливо зрозуміти механіку,  взаємодії тисків від руху тіл  оди на одного як то пружина чи пористі м’які матеріали котрі після деформації, зжимання від тиску на них повертаються до  початкового стану матерії їх тіла. При цьому варто зазначити, що повернення до початкового  стану матерії тіла відбувається з втратою ,  тепла,  а саме Ефіру з Електрон - атому тіла, ніщо нізвідки не береться і не пропадає в нікуди. Закон збереження матерії Всесвіту є єдиний, можлива тільки трансформація матерії одної в другу. Тобто матерія може віддавати Ефір та приймати його, це є нагрів та охолодження матерії. Повернення до початкового стану матерії тіла відбувається за рахунок взаємодії зв’язків Електрон – атомів один з одним, тороїди матерії тіла збираються у кришталеві сітки за рахунок руху та тиску самого Ефіру Всесвіту на матерію. Метали дуже щільно приєднуються один до одного, завдяки цьому можуть витримувати великі тиски і не руйнуватись.   

Руйнується, втрачає властивості пружина від довгого її використання, коли змінюється її матерія  на рівні Електрон - атому через постійний рух Ефіру через неї.

М’які тіла як то пластилін від тиску на нього твердого тіла   змінює свою форму, поглинаючи енергію, тепло, Ефір.

Розділ 1.2

Швидкість

  Фізична величина переміщення тіла в просторі за певний відрізок часу. Швидкості бувають відносні,  тобто швидкість тіла відносно землі  та другого тіла котре теж  має власну швидкість .  Два тіла котрі рухаються навпроти один одного мають одну швидкість зіткнення.

Швидкість тіла може бути постійною, однаковою в разі дії на тіло постійного, тиску, що буде  компенсовувати   витрати  Ефіру на тертя при русі тіла.   Швидкість тіла  буває спадаюча за рахунок тертя та наростаюча при силі  тиску на тіло  більшою за тертя.

Імпульс тіла, при теоретичній відсутності тертя тіла, швидкість тіла може бути постійною на великому проміжку часи. Рух Землі навколо Сонця та Місяця навколо Землі. При  перемішені тіла   у Ефірі Всесвіту   його тертя є малим за рахунок того, що частки Ефіру не є структуровані  , тому при русі тіла вони обтікають тіло заповнюючи простір Всесвіту з заду тіла. При цьому в самому Ефірі теж можливі утворення вихрів від цього руху.  Спостерігати  вихрі Ефіру можна і на Землі так звані «ревучі 40 паралелі» південної півкулі Землі. Таке саме можна спостерігати і у повітрі та воді від  руху сферичного тіла.

Підйомна швидкість, це різниця швидкості повітря, води, а насправді Ефіру Всесвіту навколо вигнутого крила літака, паруса. За рахунок того, що верхня довжина крила є більша за нижню, створюється різниця тисків повітря, Ефіру на крило за рахунок того, що з верху крила швидкість більша, а тиск менший, при однаковій швидкості зустрічного повітря, Ефіру.

Не маю можливості провести експеримент  на орбіті Зелі  десь на МКС де немає атмосфери повітря, або в камері з викачаним повітрям, на мою думку пропелер з мотором  зможе створити різницю тисків  Ефіру з обох боків. Та це потребує експериментальної перевірки. Тому як літак Мрія маючи вагу у 500 тон може вільно летіти при тиску його моторів біля  100 тон, а як летять ще 400 той його ваги ? На мою думку тільки за рахунок того, що він опирається на сам Ефір на його тиск на крило.

Рухаючись тіло може мати відразу багато швидкостей руху, для простого прикладу візьмемо Місяць, він рухається навколо своєї осі та наздоганяє  Землю у Сонячні системі за рахунок тиску Ефіру на Місяць, тому він постійно по спіралі летить за Землею , Земля рухається навколо Сонця так само як і Місяць, завдяки тиску Ефіру Всесвіту , Сонце так само летить, відлітає,  по спіралі від центру галактики, від її «Чорної діри», а сама галактика летить відносно краю Всесвіту та інших галактик…

Будь який камінець на Місяці відносно самого Місяця не рухається та насправді має неймовірну швидкість відносно краю Всесвіту. Астронавт може вільно взяти його у руки незважаючи,  що він має таку швидкість, тому як сам астронавт так само має таку швидкість.

 Тіло може бути в стані покою лишень відносно іншого тіла при цьому маючи величезну власну швидкість у Всесвіті.

Швидкість по кругу одного тіла відносно другого є відносна, приклад Місяць летить кругом Землі, але сама Земля летить навколо Сонця, тому відстань яку пролетить Місяць навколо Землі буде більша якби Земля не рухалась, а скажімо так стояла на місці.  На папері можна намалювати у відносних розмірах масштабу і Землю і Місяць і його орбіту польоту та шлях, відстань буде менша аніж в дійсності.

Тут якраз і спрацьовує закон відносності фізики так як не має прямої  її кореляції.

Розділ 1.3

Частота обертів

Одиниця виміру кількості обертів навколо своєї осі за певний відрізок часу. Важлива одиниця виміру для  розрахунку передачі швидкості, тиску одного тіла на інше.

Тіло котре обертається  навколо своєї осі може мати різні форми, найкраще для використання у механіці є кругле. Обертання навколо власної осі має й відносні швидкості обертання, швидкість обертання відносна розміру самого тіла. Тобто центр, частина тіла навколо якої відбувається обертання з певною швидкістю є майже нульовою, 0. По мірі відстані від   центру тіла шлях котрий проходить матерія тіла збільшується, тобто кожна частина тіла обертаючись навколо центру має власну швидкість, тобто пройдену відстань за певний відрізок часу.

Чим більші розміри тіла ти більша швидкість на її краю буде при однаковій частоті обертів.

Швидкість накраю тіла може бути такою, що призведе до руйнування самої матерії тіла коли внутрішня сила притягуваня матерії  буде меншою за її відцентрову силу від швидкість обертання. Тіло почне руйнуватись.

Відцентрова швидкість, це сила тиску котра з’являється в разі руху матерії тіла по кругу, так як йде постійна зміна руху різних часток тіла, з віддаленням від центру тіла швидкість та тиск  збільшується, від цього з’являються  різні тиски на матерію тіла котре обертається. 

 Розділ 1.4

Сила – Різниця тисків котрі створює  одна матерія на іншу. 

При взаємодіє двох частин матерії напрямок руху у Всесвіті не змінить та матерія котра спроможна створити більший тиск. Під час взаємодії сили двох матерій  відбувається також і процес руйнування тороїдів Електрон – атомів матерії, матерія нагрівається в місці дотику матерій за рахунок руйнування, вивільнення Ефіру Всесвіту з Електрон – атомів матерії під дією сили. Там відбувається практично маленький ядерний вибух. Від кількості зруйнованої матерії Електрон - атомів залежить і величина  сили, тобто  спочатку йде передача руху від одної матерії до іншої. Далі відбувається нагрівання матерії, тобто руйнування окремих Електрон - атомів , при подальшому збільшені  сили відбувається процес горіння матерії, при якому матерія починає повністю розпадатися у місці прикладення сили, тиску іншої матерії. При збільшені тиску, відбувається вибухове руйнування матерії  Електрон – атомів, одноразово, миттєво.  Руйнування  Електрон – атомів матерії провокують лавинне руйнування інших Електрон - атомів матерії через вивільнення Ефіру з тороїдів матерії.  Приклади – метеорити, порох, вибухівка, ядерні бомби. В наслідок чого  уже утворюється інша матерія з піску скло, а частки тороїдів матерії котрі не розпались дають радіацію, тобто потрохи втрачають Ефір з Електрон – атомів з їх тороїдів матерії тіла.

Фізична величина сила є тотожна тиску матерії на площу їх дотику, тиск матерії це і є сила. Сила це є прояв тиску одної матерії на іншу, як усе в природі це є відносна величина котра залежить від площі на яку відбувається тиск, сила та швидкості тіла. Відома поговірка «Дайте мені точку опору і я підійму Землю».

Два матеріальні тіла котрі обоє мають власну швидкість, або ж  тільки одне має швидкість, після зіткнення віддають один одному власний тиск, до повної, або часткової  їх зупинки. Сила це тиск котрий був доданий на матеріальне тіло. Підчас  зіткнення, удару матерії тіла відбувається руйнування їх Електрон - атомів матерії з виділенням тепла, Ефіру. Також тіло від тиску на нього може миттєво розірватись, це відбувається при масовому руйнуванні тороїдів Електрон - атомів матерії. Руйнування, в зрив матерії тіла можна спостерігати при падінні метеоритів, маючи велику швидкість відносно Землі при ударі об яку, метеорит та частина  Землі вибухає  від руйнування матерії  їх  Електрон - атомів, при цьому  вивільняється набагато більше енергії, тепла, Ефіру  аніж  це мало б бути від підрахунку  різниці тисків котрі створюються під час удару тіла одного в друге.

Енергії, тепло, вивільнення Ефіру від  вибуху метеориту з каміння майже подібна до  в зриву сучасної синтетичної, промислової вибухівки. Вибухівка це матерія у якої є нестійка будова Електрон - атому, тобто вона миттєво руйнується від удару, тертя, підпалу, вогню.  Вибухівка це і є сила Ефіру, тиск Ефіру зруйнованого тороїду Електрон - атому з нестійкою структурою тороїда матерії.

2

Сила це є прояв фізичної величини як тиск матерії одна на одну. Сила удару, руху металевої кулі, що до  шматка криги(замерзлої води) призводить до руйнування криги. Сила удару, рух криги, що до рідкої води призводить до хвиль та турбулентного руху самої води. Сила це є величина тиску на площу матерії. Вітер спроможний  підіймати хвилі за вдяки силі тиску повітря на воду.

Як усе у Всесвіті сила є фізичний прояв вимірювання тиску одної матерії на іншу від площі їх фізичного, безпосереднього контакту.

При передачі сили  по кругу, колесу створюється  тиск у місці дотику матерії. На  валу та на ободі колеса є однаковий тиск, завдяки чому відбувається перетворення тиску від мотора через вал на колесо. На обіді колеса де проявляється сила тису на землю відбувається рух матерії від більшого тиску до меншого,  що і змушує рухатись відносно Землі. Так само цепна чи лен точна передача  завдяки силі, тиску валу на них змушує їх рухатись відносно осі колеса. Важно пам’ятати то тиск, рух матерії може мати  різні швидкості при однаковій силі тиску та різному діаметрі колеса. Програємо у швидкості виграємо у силі, тобто  при передачі через два тири колеса при пониженні обертів можливо створювати більшу силу тиску і навпаки при передачі зі збільшенням обертів потрібно більша сила на вал.  Приклад - поліспаст програємо у швидкості виграємо у силі підйому, трава проростаючи спроможна підіймати асфальт на неї покладений проФФесіоналами.

Сила це також прояв швидкості матерії  на її площу , тому важливо пам’ятати про можливість руйнування матерії через її розмір та величину дії сили на неї.  Малі метеорити маючи велику швидкість та малі розміри просто згоряють, руйнуються у атмосфері Землі, це зумовлене  тиском на атмосферу Землі від метеориту і їх сповільненням у русі. Натомість великі метеорити падають на Землю і спричиняють миттєве руйнування матерії у місці зіткнення та вибуху матерії вразі великої їх швидкості. Вибух матерії це є руйнування зв’язків матерії на рівні самих Електрон  - атомів матерії з вивільнення Ефіру.

 Сила  на матерію може мати декілька напрямків дії, для прикладу, автомобіль рухається завдяки тиску від мотора до коліс на дорогу, сам автомобіль змушений витрачати силу щоб штовхати атмосферу Землі для свого руху, також на автомобіль може діяти і вітер, рух атмосфери повітря у певному напрямку. Також ніхто не відміняв і  як ми кажемо «гравітацію», тобто тиск  самої атмосфери Землі та Ефіру Всесвіту. Котрий до речі, тиск Ефіру і тримає машину на Землі, не будь його вона просто полетіла б  у Всесвіт. Різні напрямки сили можуть призвести до зміни напрямку руху матеріальних тіл. 

Гравітація – Різниця тисків Ефіру Всесвіту на матерію через вплив великих астрономічних об’єктів.

Гравітацію на матерію  можна спостерігати  лишень при взаємодії тиску Ефіру Всесвіту через велику матерію, комети, планети, зорі і чим більша планета ти більшу силу тиску гравітації вона може створити. Земля за рахунок  тиску Ефіру Всесвіту  створює  гравітацію тисків  для Місяця, котрий змушений летіти за Землею по складній спіралезакрученій траєкторії ,  так само як і Земля летить у гравітаційному полі Сонця котре тягне його за собою навколо центру Галактики. Також Галактики не стоїть на місці у Всесвіті, а летить за рахунок тиску  двох потоків Ефірного вітру.  Гравітація на Землі проявляється як приживання матерії до поверхні Землі. Чим щільніша матерія тим сильніше вона прижимається до Землі, тобто там де Електрон – атоми щільно приєднуються один до одного і між ними не може пройти Ефір Всесвіту, ті ж метали, створюється велика різниця тисків Ефіру на об’єм матерії котра і прижимає їх до Землі.     Матерія котра спроможна пропускати через себе Ефір маючи однаковий об’єм матерії з меншою силою прижимається до землі. Тобто у відкритому космосі уже на висоті 400 кілометрів над Землею  і яблуко і свинцева гиря просто літають і при бажанні можна  практично вирахувати гравітаційну силу між ними. 

Поліспаст – Програємо у відстані виграємо у силі.

Багато запитань виникає при застосуванні  поліспаста, тобто підіймання вантажу, матерії за допомогою дисків, блоку з ободом для мотузка чи тросу та  диску з чубчиками для цепу.   При передачі через один диск, блок  поліспасту  потрібно прикласти половину сили необхідної при простому підійманні матерії  рукою. Чому потрібно менше,  тому, що на Землі існує тиск Ефіру Всесвіту на матерію, і цей тиск від Землі є меншим ,  завдяки цьому перепаду тисків на матерію  і з’являється так звана гравітація, коли матерія падає  на поверхню Землі. При використані одного диску, блоку закріпленого на Землі з’являється точка опори  котра бере на себе частину ваги матерії, це так само як підвісити матерію, вона буде висіти без додаткової витрачання сили на її утримання. Висіти матерія  зможе лишень при наявності тиску Ефіру Всесвіту, на тій же орбіті на МКС подібне не буде спостерігатись з матерією. Використання ж декількох дисків , блоків для поліспасту дозволяє підіймати матерію за правилом , програю у відстані виграю у силі, що призводить до ще меншої сили при підняті матерії. Подібне можна спостерігати і у природі - трава, рослина може підіймати каміння, асфальт  над собою під час проростання з землі.

Подібне спостерігається і  при передачі    через диск, блок до іншого диску, від різниці їх  діаметрів буде залежати і сила котру потрібно прикласти для передачі руху через обертання між ними. При д1=д2 буде передача без зміни сили, при д1 більше д2   потрібно більше сили, а при д1 менше  д2 менше сили, тобто правило - програємо у відстані виграємо у силі. Тому при багатьох передачах від меншого до більшого диску, блоку, шестерні можливо відіймати більшу вагу матерії при меншій прикладеній силі.

Зміст    https://antis.at.ua/publ/lekciji_efir_vsesvitu_zmist_1_list/1-1-0-24