Розділ 1.5

Маса -  Кількість матерії Електрон – атомів  об’єднаних разом у одному тілі в просторі Всесвіту. 

Вага   матерії не є її масою матерії, так як вага це є прояв різниці тиску Ефіру Всесвіту та  матерію. Маса  матерії це кількість Електрон - атомів  котрі знаходяться у взаємодії один з одним як одне ціле. Земля має нульову вагу, так як летить у Всесвіті навколо Сонця, котре те ж має нульову вагу тому, що теж летить у Всесвіті навколо центру Галактити  так званої  її «чорної дірки».   Разом з тим Місяць, Земля, Сонце має єдину масу котра складається з усіх Електрон – атомів матерії  з котрих вони і складаються. Також Сонце має матерію, плазму з Ефіру, також Центр Галактики так звана «чорна дірка» теж має масу, в центрі Галактики зароджується матерія Всесвіту з вітру Ефіру Всесвіту, котрий при взаємодії двох його потоків структурізується у  вихрі тороїду Електрон - атому матерії. Ніщо у Всесвіті не з’являється ні звідки  і не пропадає в нікуди. В кінці життя тороїд матерії Електрон – атому коли закінчується кінетична сила його руху Ефіру тороїд матерії розпадається на частки Ефіру, частково зруйнований Електрон – атом створює ефект радіоактивного розпаду, радіації.  У Всесвіті руйнування матерії Електрон - атому можливо побачити у Туманностях Всесвіту. Також подібне  спостерігається і при спалені матерії, будь якої матерії, зокрема нафти, вугілля, дерева  теж утворюється дим, котрий з часом просто зникає, розпадається на Ефір Всесвіту.

 Най таємні ший фізичний стан матерії, Класична Академічна Наука, щоб заплутати людей у розумінні цієї фізичної величини ввела наступне пояснення – «масою матеріальної крапочки називається додаткова скалярна величина, котра є проявом інертності  крапочки»…

Масло – масляне, чи то як пояснення «електрика є різниця потенціалів, а різниця потенціалів то є електрика»!  

Насправді це теж відносна фізична величина,  маса є кількість Електрон - атомів   матерії котрі  знаходяться у одному окремому тілі разом.  Виміряти масу , як МИ кажемо вагу тіла можна за рахунок  тиску тіла її на вимірювальний пристрій, ваги. Насправді  вага, тиск матерії тіла буде різною в залежності від того де буде проведено вимірювання. КАН вимірює 1 кг. матерії  на рівні моря, та ніколи ніхто не вимірює цей еталон матерії скажімо на Евересті на 8000 метрів над океаном, бо там уже не буде 1 кг ваги матерії. Вага таж, вимірювальний пристрій той же, а уже немає тої маси, ваги на МКС (Міжнародна Космічна Станція) цей еталон взагалі буде літати і нічого не буде  важити.

Тобто маса еталону в 1 кг, на МКС дорівнює НУЛЮ = 0 !!!  Тобто  маса Землі котра летить кругом Сонця, як і саме Сонце теж дорівнює  =  НУЛЬ, 0.    

Насправді фізична вага на самій Землі це є фізична величина тиску Ефіру Всесвіту на матерію, чим щільніша матерія для проникнення через неї тиску Ефіру Всесвіту тим важча вона на Землі і навпаки, як приклад, вата та сталь,  а на МКС вони разом просто літають невагомі.

Почую гучні  заперечення та вигуки - так там же невагомість. Невагомість , а це, що таке?  КАН не знає, що це є таке, у них «невагомість це відсутність вагомості», як завжди «ґрунтовні» пояснення. 

Невагомість це фізична величина коли тиск Ефіру Всесвіту з усіх сторін на матеріальне тіло є однаковий, тобто тіло просто плаває в Ефірі Всесвіту, як підводний човен, він теж немає ваги і не падає, тоне на дно океану за рахунок тиску води на котру тисне і Ефір Всесвіту.

Зараз якраз є можливість згадати «знамениту формулу» Е=m*c^2 то при m=0 на МКС  Е=0!!!

Це і є КОЛАПС  усієї Класичної  Академічної   Науки,  сама головна формула то є БРЕХНЯ.

Маса є кількість Електрон - атомів   матерії котрі  знаходяться у одному окремому тілі матерії. Її можна прорахувати, її можна виміряти, провести з нею усі фізичні виміри в разі потреби.

 КАН прирівняла масу до ваги, щоб можна було ковбасу продавати, а ви cпробуйте зважити  підводний човен під водою на вагах???

 Газ – Рідина – Тверда матерія –  Різниця вільного Ефіру в тороїді Електрон - атому матерії.

Газ матерія у Всесвіті котра немає зв’язків між Електрон - атомами однорідної матерії. Газ матерії це максимальна кількість Ефіру котрий може набирати до свого тороїду Електрон Атом. Ще МИ називаємо її  теплом,  що призводить до збільшення його розмірів та втраті взаємодії одного Електрон Атому на сусідні. При газовому стані матерія розділяється на Електрон - атоми.  Та при втраті, охолоджені Ефіру Електрон - атому відбувається зменшення розмірів його тороїда. Подальша втрата Ефіру з тороїда Електрон - атому призводить до того, що матерія  набуває стану рідини.  Рідина це коли тороїди Електрон - атому втративши Ефір , тепло, тороїди стають меншими у розмірі і їх зв’язки дозволяють триматися один біля одного. Для того щоб розірвати ці зв’язки потрібна невелика сила тиску на них. При подальшому охолодженні втраті Ефіру з тороїда матерії  зменшується розмір тороїду Електрон - атому це призводить до збільшення взаємодії між тороїдами Електрон - атомів матерії.  В процесі втрати Ефіру , охолодження матерії може відбуватися такий ефект як    кристалізація матерії. Тобто може збільшитись об’єм матерії відносно її рідкого стану через те є що тороїди Електрон - атомів  об’єднуються в кристалічні структури з пустотами між тороїдами матерії.  Абсолютний нуль температури 0 К (0 K = -273.15 °C ,  273.16 K = 0.01 °C)  це найбільша густина  матерії , так як можливо холод це і є прояв  тиску Ефіру , є його  максимальний тиск.

Плазма – Стан матерії котрий дозволяє її змінювати кількість Ефіру в тороїді Електрон - атому. Створюється відмінна, нова матерія.

Плазма сучасною наукою розглядається як можливість отримання великої кількості теплоти , Ефіру при спалювані матерії при невеликій температурі без створення радіації. Щось подібного як при використані так званих атомних реакторів, на нестійких Електрон – атомів матерії, котрі легко руйнуються та втрачають Ефір з тороїдів матерії. Котрі є дуже небезпечні  та створюють багато забруднення котре може існувати тисячі років. Насправді Плазма це перехід однієї матерії в іншу,  через її нагрівання, насищенні тороїду Ефіром.  Будь яка матерія може трансформуватись в іншу через збагачення її теплом, Ефіром.   Плазма це не руйнування тороїдів Електрон - атомів , а перехід одної матерії і іншу. Приклад – перший і дуже простий котрий МИ бачимо чи не щоденно, це звичайне куряче яєчня, після нагрівання, Ефіру рідина прозора стає твердою та не прозорою, подібне відбувається з склом, пісок та вугілля плюс тепла, Ефір дає прозоре скло. Подібне відбувається і при збагачені руд, того ж урану, алюмінію, вугілля та при електро та газозварюванні металів. Матерія після збагачення , додавання тепла, Ефіру набуває інших властивостей. Також при стані плазми матерії може     відбуватися    такий ефект як втрата Ефіру з тороїдів Електрон - атомів при їх не руйнуванні , а трансформації, так звана технологія ЕКад - Андреа Россі. Тому як при використанні урану та іншої матерії з нестійкими тороїдами матерії при їх руйнуванні з’являються не до кінця зруйновані тороїди Електрон - атому матерії. Так звана радіація матерії де тороїди матерії потрошки втрачають Ефір і матерія набуває форм котра постійно трансформуються до повного руйнування тороїду матерії.

  Розділ 1.6

Імпульс.

Фізична величина котра відображається у тиску одної матерії на іншу, що змушує матерію на котру діє сила тиску почати рухатись у просторі, та прискорити свій рух до тих пір допоки буде діяти тиск на матерію. Імпульс може призвести до руйнування матерії через неможливість використати силу тиску на матерію задля прискорення, тоді можливе руйнування Електрон - атомів матерії. Приклад,  порохові гази створюють тиск та металеву кулю, відбувається імпульс тиску одної матерії на іншу, це змушує кулю рухатись та  перетворити  тиск газу   у швидкість кулі. Після вильоту із стволу куля не отримує тиску від порохового газу і перестає прискорюватись, натомість сама куля починає тиснути  на повітря, що призводить до його нагрівання при переміщенні. При попаданні кулі у мішень з твердої матерії  можливе її руйнування матерії у котрої слабкіші зв’язки Електрон - атому матерії.

Розділ 1.7

Інерція руху – Рух матерії  у просторі без дії на неї  будь якого тиску, чого не спостерігається у Всесвіті.

Так як на будь яку матерію та і на сам Ефір Всесвіту відбувається сторонній тиск. То можна констатувати, що Інерція руху є гіпотетична величина і розглядати її без дії на матерію сторонньої сили тиску є неможливо.  На матерію може бути тиск  і не від одної  сили тиску матерії тай самого Ефіру Всесвіту.  Що  призводить до того, що   сповільнюється  швидкості матерії опісля дії на неї первинного тиску котрий призвів до її руху в просторі. Приклад – Ракета тиском двигунів відривається  від Землі і опісля виходу на орбіту Землі по Інерції рухається навколо Землі. Та з часом через тиск часток матерії газів навколо Землі та самого Ефіру Всесвіту,  також  більшого  тику самого Ефіру з боку Всесвіту, а ніж від Землі  її  швидкість зменшується і вона падає на Землю. Інерція руху матерії зберігається  до того моменту як тиск  рухомої матерії буде більшим за опір на неї.  Насправді Інерція руху  це є поступове зменшення швидкості у просторі через опір самого простору Ефіру.

Насправді інерція як фізичної величини не існує. Тому як не може існувати матерія   у Всесвіті на яку не буде  зовнішнього тиску.  А саме при вистрілі кулі з початку у стволі діє тиск порохового газу яка змушую кулю рухатись у просторі. Потім куля починає тиснути на повітря до її падіння на Землю. Планета Земля по спіралезакрученій траєкторії летить у Всесвіті за зіркою Сонце, в свою чергу Місяць та МКС і супутники котрі летить   по спіралезакрученій траєкторії навколо Землі. Та разом летять по кругу навколо центру галактики Чумацький Шлях її «чорної діри», а сама галактика летить у Всесвіті. Автомобіль іде по дорозі з постійною швидкістю у 60 кілометрів годину, літак летить з 600 км/г, усе це є рух матерії по інерції? Та як видно з прикладів, що інерція як  рух матерії різний, тому інерції не існую є тільки рух матерії від тиску, імпульсу від іншої матерії до поки не буде передано  цей рух як тиск на іншу матерію, або руйнування матерії її вибуху.

Тому і не можуть покинути  супутники нашу сонячну систему з планетами навіть залетівши на її кордон, через тиск Ефіру Всесвіту на них, вони летять по спіралезакрученій траєкторії за Сонцем як і усі планети, Земля зокрема.  Тиск від двигунів котрі вони отримали уже  витрачений та політ у Ефірі Всесвіту і врешті решт супутники просто полетять за Сонцем навколо центру галактики під дією тиску Ефіру від Сонця.

Розділ 1.8

Перший закон Ньютона.

Закон Ньютона, Галілея теж насправді є умовним законом, так як не існує матерії у Всесвіті на котру немає стороннього тиску іншої матерії. Це закон є гіпотетичним, котрий можна розглядати як окремий випадок.  Так як доведено, що не існує інерції  у Всесвіті тому і перший закон Ньютона, Галілея  є гіпотетичним.

Розділ  1.9

Другий закон Ньютона.

Як і перший закон Ньютона теж саме. Швидкість матерії залежить від тиску іншої матерії на неї.  Чим більший тиск тим рух буде швидшим  та потрібно враховувати і масу матерії тому як великий тис може спричинити руйнування тай вибух самої матерії. 

Розділ 1.10

Третій закон  Ньютона.

Взагалі неіснуючий закон. У Всесвіті не існує -1, це гіпотетичне, видумане  число котре нічого не означає та нічим не являється.  Сила дії одної матерії на іншу  ніколи не може бути від’ємною. При зіткненні двох матерій відбувається передача тиску одної на іншу , ці тиски сумують ся. При падінні метеорита   на Землю в місці їх дотику на усій площі  створюється тиск котрий діє на обидві матерії, і в разі їх однакової матеріальної щільності відбувається руйнування матерії та вибух.  Кратери метеоритів на Землі є майже подібні до кратерів від промислової вибухівки і в першому і в другому випадку йде руйнування  Електрон - атомів  матерії і вивільнення Ефіру.

Розділ 1.11

Рух матерії змінної маси.

Рух матерії при зменшені або збільшені її маси відбувається за рахунок зміни сили тиску на матерію. Ракета при польоті витрачає пальне для створення тиску у соплі ракети. Втрачаючи масу ракети та не змінюючи сили тиску у соплі ракети вона прискорюється швидше. Натомість якщо кинути на рухому матерію іншу матерію то рух її призупиниться , або взагалі зупиниться. Так як частина тиску буде витрачена на імпульс для додаткової матерії.  Так само при ударі матерії  з невеликою швидкістю об Землю вона зупиняється миттєво,  тому як вона отримує, стає разом з матерією Землі одним, при цьому сила , тиск переходить у тепло, невелике руйнування, втрату Ефіру з Електрон - атомі матерії.

Розділ 1.12

Закон збереження імпульсу.

Гіпотетичний закон не можливий у Всесвіті. Немає матерії у Всесвіті на яку немає впливу, тиску інша матерія, весь наш Всесвіт це ода крапля Всесвіту Ефіру,   де постійно є вплив одної матерії на іншу через Ефір Всесвіту.

Світло це є коливання Ефіру Всесвіту  котре передається у усьому Всесвіті і це коливання створює тиск на усю матерію Всесвіту. На мою думку  так зване «реліктове випромінювання» котре фіксується з усіх сторін Всесвіту може бути трансформованим відбиттям від краю Всесвіту вібрації,  коливань Ефіру від світла.

Зміст    https://antis.at.ua/publ/lekciji_efir_vsesvitu_zmist_1_list/1-1-0-24